Репродуктивна медицина
Від грецьких blastos — зародок та kystis — порожнина, міхур.
English: blastocyst
Deutsch: Blastozyste
Зміст статті
Визначення
Бластоциста — стадія передімплантаційного розвитку ембріона, на якій утворюються порожнина (бластоцель), внутрішня клітинна маса та трофектодерма. У лабораторії IVF бластоцисти найчастіше оцінюють на 5–6-ту добу після запліднення, проте розвиток до цієї стадії може відбуватися раніше або пізніше.
Розвиток до бластоцисти
Після стадії зиготи ембріон проходить дроблення, компактизацію та стадію морули. При бластуляції між клітинами накопичується рідина й формується бластоцель. Розширення порожнини супроводжується стоншенням прозорої оболонки (zona pellucida).
Вихід із неї — хетчинг — дозволяє подальшу взаємодію з ендометрієм, необхідну для імплантації. Бластоциста в культурі ще не є імплантованим ембріоном: її розвиток, прикріплення та формування клінічної вагітності — окремі події.
Основні структури
| Структура | Значення |
|---|---|
| Бластоцель | Заповнена рідиною порожнина; її розширення визначає стадію експансії |
| Внутрішня клітинна маса (ICM) | Група клітин усередині бластоцисти, з якої надалі формуються епібласт і первинна ентодерма |
| Трофектодерма (TE) | Зовнішній клітинний шар; дає початок трофобласту й бере участь у розвитку плаценти |
| Zona pellucida | Оболонка навколо ембріона до хетчингу; не є частиною ICM чи TE |
Формула «ICM — дитина, TE — плацента» зручна для першого пояснення, але спрощує подальшу диференціацію та походження позазародкових структур.
Морфологічне оцінювання
У системі Gardner та її сучасних адаптаціях окремо описують експансію бластоцисти, ICM і TE. Наприклад, код 4AB зазвичай означає розширену бластоцисту, ICM категорії A та TE категорії B. Перша й друга літери характеризують різні структури; трактування залежить від прийнятої лабораторією системи.
Ступінь експансії описує шлях від ранньої бластоцисти до ембріона, який вилуплюється або вже вийшов з оболонки. Літерні категорії відображають кількість, організацію та вигляд клітин. Оновлений консенсус 2025 року відокремлює нежиттєздатну категорію D від категорії C: низька морфологічна оцінка не тотожна нежиттєздатності.
День розвитку та динаміка
У звіті необхідні день і час оцінювання. Однакова оцінка на 5-ту та 7-му добу не описує однакової швидкості розвитку. Пізніше утворення бластоцисти може асоціюватися з гіршими результатами, але день розвитку сам по собі не є абсолютним критерієм непридатності.
Експансія динамічна: після кріоконсервації та відігрівання бластоциста може бути тимчасово колабованою. Її стан оцінюють у контексті часу після відігрівання, збереження клітин і повторного розширення. Порівнювати два коди без цих обставин недостатньо.
Культивування до стадії бластоцисти
Подовжене культивування дає змогу спостерігати подальший розвиток і обрати ембріон для перенесення. Проте частина ембріонів припиняє розвиток, а в окремих циклах придатної бластоцисти не отримують. Це важливо пояснити до рішення про перенесення на пізнішій стадії.
У багатоцентровому рандомізованому дослідженні BMJ 2024 року серед пацієнток із добрим прогнозом і щонайменше чотирма ембріонами на другу добу сукупна частота живонародження була подібною за політики перенесення бластоцист і ембріонів дроблення. Такий результат не можна автоматично переносити на цикли з одним або двома ембріонами.
Морфологія та генетичний статус
Морфологічна оцінка допомагає ранжувати ембріони, але не є генетичним тестом. Бластоциста високої оцінки може бути анеуплоїдною, а ембріон нижчої оцінки — еуплоїдним і здатним забезпечити народження дитини.
Під час генетичного тестування зазвичай досліджують біоптат TE, а не весь ембріон. Висновок має межі, пов’язані з методом і репрезентативністю зразка. Ні морфологічний код, ні результат окремого тесту не є гарантією імплантації.
Лабораторне та клінічне значення
Бластоцисти можуть бути використані для свіжого перенесення, біопсії або кріоконсервації. Лабораторія визначає критерії відповідно до валідованих методик, документує оцінку й забезпечує простежуваність кожного ембріона.
Time-lapse та алгоритми добору можуть деталізувати спостереження. Однак TILT — рандомізоване дослідження 2024 року — не встановило поліпшення частоти живонародження від time-lapse порівняно зі стандартною практикою в досліджених умовах. Технологічно докладніша оцінка не завжди означає кращий клінічний результат.
Як читати ембріологічний звіт
- Зіставляйте число бластоцист із кількістю нормально запліднених ооцитів і визначенням показника бластуляції.
- Уточнюйте день розвитку, систему оцінювання та момент запису — до заморожування чи після відігрівання.
- Розрізняйте кількість усіх бластоцист і кількість придатних до перенесення або кріоконсервації.
- Оцінюйте результат циклу за сукупною ймовірністю живонародження, враховуючи подальші перенесення з цієї когорти.
Джерела
Джерела: 8
Настанови та публікації, використані під час підготовки статті.
- ESHRE/ALPHA. The Istanbul consensus update: oocyte and embryo morphological assessment. Human Reproduction. 2025. DOI: 10.1093/humrep/deaf021.
- ESHRE. Recommendations on Good Practice in the IVF laboratory. Human Reproduction. 2026. DOI: 10.1093/humrep/deag096.
- Zegers-Hochschild F et al. The International Glossary on Infertility and Fertility Care, 2017. Fertility and Sterility. 2017;108:393–406. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2017.06.005.
Показати всі джерела (8)Згорнути список джерел
- Cumulative live birth rate of a blastocyst versus cleavage stage embryo transfer policy during IVF in women with a good prognosis: multicentre randomised controlled trial. BMJ. 2024;386:e080133. DOI: 10.1136/bmj-2024-080133.
- ASRM. Blastocyst culture and transfer in clinically assisted reproduction: a committee opinion. Fertility and Sterility. 2018;110:1246–1252.
- ESHRE. Guideline on the number of embryos to transfer during IVF/ICSI. 2023; summary 2024. DOI: 10.1093/humrep/deae010.
- ASRM. The use of preimplantation genetic testing for aneuploidy: a committee opinion. 2024.
- Bhide P et al. Time-lapse imaging and incubation versus conventional in vitro fertilisation: the TILT randomised controlled trial. Lancet. 2024;404:256–265. DOI: 10.1016/S0140-6736(24)00816-X.
