Хронічний ендометрит

Що саме означає запалення ендометрію

Ендометрій змінюється протягом циклу й містить імунні клітини також у нормі. Тому сам факт виявлення імунного маркера не дорівнює захворюванню. Для хронічного ендометриту оцінюють клітинний тип, його локалізацію та кількість, а не лише слово «позитивний» у звіті.

Гострий ендометрит із гарячкою, вираженим болем або післяпологовою інфекцією — інша клінічна ситуація. Вона потребує швидкої оцінки та не повинна чекати планового репродуктивного обстеження. Малосимптомний перебіг хронічного процесу також не означає, що будь-який біль або кров’янисті виділення спричинені саме ним.

Коли діагноз розглядають у репродуктивній медицині

Оцінку можуть обговорювати після повторних невдач імплантації або за інших клінічних підстав. ESHRE допускає розгляд такого обстеження при RIF, а при встановленому діагнозі — лікування антибіотиками. Це формулювання не означає обов’язкового скринінгу всіх пацієнток перед IVF.

Перед біопсією потрібно сформулювати її мету. Який результат змінить календар кріоперенесення? Чи потрібна одночасна оцінка іншої патології? Чи достатньо зразка для обраного дослідження? Ці питання допомагають уникнути ситуації, коли процедура вже виконана, але правило інтерпретації її результату не визначено.

Біопсія та імуногістохімія CD138

CD138 — маркер, який допомагає патоморфологу розпізнавати плазматичні клітини. Важливо підтвердити, що підраховано саме стромальні плазматичні клітини: позитивне забарвлення інших структур не слід автоматично зараховувати до них. Поряд з імуногістохімією потрібна морфологічна оцінка тканини.

Міжнародний експертний консенсус 2026 року підтримав поріг ≥5 стромальних плазматичних клітин у 10 полях великого збільшення; згода становила 81%. Це експертний орієнтир для стандартизації, а не універсально валідований прогноз живонародження. Він не означає ≥5 клітин у кожному окремому полі.

Порівняння «CD138 позитивний до лікування» і «негативний після» має сенс лише за зрозумілої методики. Зміна лабораторії, площі зразка або правила підрахунку може змінити результат без очевидної зміни клінічного стану.

Що може показати гістероскопія

Під час гістероскопії можна побачити мікрополіпи, набряк або ділянки почервоніння. Вони можуть підтримувати підозру, але залежать від техніки й інтерпретації. Візуальний опис та гістологічний результат не завжди збігаються; одне зображення не повинно замінювати погоджених критеріїв діагнозу.

Огляд також може виявити іншу патологію порожнини. Якщо видаляють поліп або беруть прицільну біопсію, у висновку потрібно розділити результати цих процедур. Нормальна порожнина не встановлює стану всього міометрію й не виключає аденоміозу.

Посіви та аналізи мікробіому

Гістологія відповідає на питання про тканинну запальну картину. Посів або молекулярний тест відповідають на інші питання: які мікроорганізми чи їхні генетичні сигнали виявлено в конкретному зразку. Через малу кількість мікробного матеріалу й ризик контамінації результати ендометріальних досліджень потребують обережної оцінки.

Виявлення ДНК бактерії не завжди доводить активну інфекцію, яка спричинила невдачу перенесення. Назви «дисбіоз», «низький Lactobacillus» та «хронічний ендометрит» не можна використовувати як взаємозамінні діагнози. Якщо тест пропонують додатково, треба пояснити, яке клінічне рішення зміниться після його результату.

Лікування та контроль результату

Антибіотик, тривалість курсу й необхідність повторної біопсії визначають індивідуально. Враховують встановлений діагноз, алергії, можливу вагітність, попереднє лікування та, коли доречно, мікробіологічні дані. Емпіричний повторний курс лише через невдалий ХГЛ не доводить наявності інфекції.

У рандомізованому дослідженні Liu та співавторів, опублікованому в номері AJOG за січень 2026 року, порівнювали дві антибіотикотерапії. В аналізі за початковим розподілом 172 учасниць частота переходу CD138 у негативний результат становила 77,9% та 73,3%; значущої різниці не виявлено. Побічні реакції були частішими в групі левофлоксацину з тинідазолом.

Це порівняння двох схем лікування за тканинним показником. Воно не відповідає на питання, чи збільшують антибіотики шанс живонародження порівняно з відсутністю лікування в усіх пацієнток IVF. Лабораторна відповідь і кінцевий репродуктивний результат — різні кінцеві точки.

Що доведено і що залишається невизначеним

Ретроспективне дослідження 2026 року аналізує зв’язок усунення діагностованого ендометриту з результатами наступного FET після першої невдачі. Його дизайн не дозволяє автоматично приписати різницю результатів лише антибіотику: групи можуть відрізнятися за іншими клінічними характеристиками.

Для практики важливі стандартизовані критерії, належний контроль і оцінка живонародження. Зникнення маркера не гарантує успіху перенесення, а вагітність після лікування в окремої пацієнтки не доводить, що саме лікування було причиною успіху.

Питання перед обстеженням або лікуванням

• Яке показання є в моїй історії?
• Який поріг, метод і знаменник підрахунку використає лабораторія?
• Чи підтверджено діагноз тканинним дослідженням?
• Яка мета курсу та як оцінять відповідь?
• Чи потрібен контрольний зразок і коли планувати перенесення?
• Що робити при побічних реакціях або збереженні позитивного результату?

Сильний біль, гарячка або значна кровотеча після біопсії чи гістероскопії потребують медичної оцінки. Їх не слід пояснювати лише «очікуваним хронічним запаленням».

Перевірте себе

Пов’язані статті

Ендометрій · RIF · Гістероскопія · Ендометріоз · FET