Ендометрій

Гістологічна будова

Поверхню порожнини матки вистилає одношаровий призматичний епітелій із секреторними та війчастими клітинами. Його інвагінації утворюють маткові залози, які відкриваються в порожнину матки. Між залозами розташована клітинна строма, що містить фібробластоподібні стромальні клітини, судини, макрофаги, лімфоцити й позаклітинний матрикс.

Окремої підслизової основи немає: ендометрій безпосередньо межує з міометрієм. Описана нижче циклічна будова стосується слизової тіла матки; слизова каналу шийки матки має іншу залозисту організацію та не відторгається як функціональний шар ендометрію.

Кровопостачання

Гілки маткової артерії утворюють дугоподібні артерії в міометрії. Від них відходять радіальні артерії, які прямують до ендометрію та розгалужуються на прямі й спіральні судини. Прямі артерії переважно живлять базальний шар; спіральні проходять крізь нього до функціонального шару й закінчуються капілярною мережею.

Зі зростанням слизової збільшуються довжина та звивистість спіральних артерій. Регуляція судинного тонусу, локальний гемостаз і відновлення судин беруть участь у контролі менструальної крововтрати. Під час вагітності перебудова спіральних артерій є окремим процесом, пов’язаним із децидуальними клітинами, імунними клітинами та інвазією позаворсинчастого трофобласта.

Циклічні зміни

Ендометріальний цикл залежить насамперед від послідовної дії естрадіолу та прогестерону. ФСГ і ЛГ регулюють ці зміни через функцію яєчника. Проліферативна фаза переважно відповідає фолікулярній фазі оваріального циклу, а секреторна — лютеїновій фазі. Межі визначають за гормональними подіями, а не за універсальним календарним днем.

Гістологічна картина залежить від тривалості гормонального впливу, застосування екзогенних гормонів і репрезентативності зразка. За ановуляції закономірна секреторна трансформація відсутня, а тривала естрогенова стимуляція без достатньої прогестагенної протидії сприяє надмірній проліферації.

Морфологічне розпізнавання фази корисне для опису тканини. Проте гістологічне «датування» біопсії не відрізняє надійно фертильних жінок від жінок із безпліддям і не є валідованим рутинним способом діагностики недостатності лютеїнової фази.

Децидуалізація та імплантація

Децидуалізація — диференціювання стромальних клітин ендометрію в спеціалізовані децидуальні клітини. У людини цей процес починається в секреторній фазі до імплантації та посилюється при настанні вагітності. Клітини збільшуються, набувають полігональної форми й змінюють секреторну та метаболічну активність.

Прогестеронова сигналізація взаємодіє з внутрішньоклітинними шляхами циклічного аденозинмонофосфату — цАМФ/протеїнкінази A — та програмами регуляції експресії генів. До поширених маркерів децидуального диференціювання в тканині й експериментальних культурах належать пролактин і білок, що зв’язує інсуліноподібні фактори росту 1, — IGFBP1. Концентрація пролактину в крові не замінює оцінювання цих локальних процесів.

Рецептивність характеризує тимчасовий функціональний стан слизової, який підтримує контакт бластоцисти з поверхневим епітелієм та подальшу інвазію трофобласта. Залозистий секрет бере участь у ранньому гістіотрофному живленні, а децидуальна строма регулює взаємодію ембріональних і материнських клітин. Рецептивність не можна встановити лише за товщиною, ехогенністю або одним молекулярним маркером.

Менструальне відторгнення та регенерація

Після регресії жовтого тіла зниження прогестерону запускає локальну запальну відповідь і активацію ферментів, що розщеплюють позаклітинний матрикс. Відторгнення відбувається неоднорідно: ділянки розпаду тканини співіснують із ділянками, де вже відновлюється поверхневий епітелій. Вазоконстрикція та локальні зміни оксигенації є частиною цього процесу, але не пояснюють його повністю.

Репарація включає відновлення епітеліального покриття з уцілілих ділянок, перебудову строми та судин; подальший естрогенозалежний ріст відновлює функціональний шар. Збережена базальна тканина та її епітеліальні й стромальні клітинні популяції забезпечують повторювану регенерацію. Фізіологічне загоєння зазвичай не супроводжується рубцюванням.

Глибоке пошкодження базального шару, зокрема після внутрішньоматкових втручань або тяжкого запалення, порушує цей процес і сприяє фіброзу та внутрішньоматковим синехіям. Менструальне відновлення слизової та загоєння після травматичного ушкодження не є тотожними біологічними ситуаціями.

Оцінювання ендометрію

Ультразвукове дослідження

Трансвагінальне УЗД описує товщину, ехогенність, однорідність, контур порожнини, межу з міометрієм, вогнищеві утворення та їхню васкуляризацію. За консенсусом ISUOG 2026 року товщину вимірюють у сагітальній площині в ділянці найбільшої товщини, охоплюючи обидва шари. Якщо в порожнині є рідина, передній і задній шари вимірюють окремо та підсумовують; рідину до товщини не включають.

За неповної візуалізації слід зазначити неможливість надійного вимірювання. Інтерпретація залежить від віку, фази циклу, кровотечі, менопаузального статусу та гормональної терапії. У репродуктивному віці немає одного універсального порога, який за будь-яких обставин розмежовує нормальний і патологічний ендометрій. Тришаровий передовуляторний рисунок і підвищення ехогенності після овуляції описують структуру, але не гарантують імплантації.

Гістероскопія та дослідження тканини

Гістероскопія безпосередньо оцінює порожнину матки та дозволяє виконати прицільну біопсію вогнищевого утворення. Гістологія визначає характер гіперплазії, атипію, неоплазію та інші тканинні зміни. Негативний результат обмеженого або недостатнього зразка слід зіставляти з клінічною картиною; сліпе взяття тканини не гарантує виявлення локальної патології.

Постменопаузальна кровотеча потребує своєчасного оцінювання. Оновлення ACOG 2026 року рекомендує поєднання трансвагінального УЗД та взяття тканини ендометрію при первинному обстеженні більшості таких пацієнток. УЗД без біопсії залишається варіантом лише для відібраних пацієнток із належною оцінкою ризику й доступним повторним обстеженням. Персистування або повторення кровотечі потребує додаткового оцінювання незалежно від початково малої товщини.

Клінічне значення

Ендометріоз означає наявність ендометріоподібної тканини поза її нормальним розташуванням, а аденоміоз — залоз і строми ендометрію в міометрії. Ці захворювання слід відрізняти від первинних уражень слизової порожнини матки.

При безплідді оцінювання ендометрію має відповідати конкретному клінічному завданню: виявленню патології порожнини, порушень гормонального впливу або іншого обґрунтованого стану. Морфологічний опис слизової, діагностика захворювання й прогнозування успішності імплантації є різними завданнями та потребують різних критеріїв.