Лютеїнізувальний гормон (ЛГ)

Будова та секреція

ЛГ складається зі спільної для глікопротеїнових гормонів α-субодиниці та специфічної β-субодиниці. Він діє через рецептор ЛГ/ХГЛ. ХГЛ зв’язується з тим самим рецептором, проте має іншу тривалість дії й не є тотожним ЛГ за всіма фармакологічними властивостями.

ГнРГ стимулює секрецію ЛГ пульсами; їхні частота й амплітуда залежать від стану репродуктивної осі. Статеві стероїди забезпечують зворотний зв’язок. Через пульсуючу секрецію одне значення може не відображати середньої активності осі, особливо якщо результат межовий або не відповідає клінічній картині.

Функції у яєчнику

ЛГ стимулює клітини теки до продукції андрогенів. Гранульозні клітини під дією ФСГ ароматизують ці попередники в естрогени. Наприкінці фолікулярного розвитку гранульозні клітини також набувають здатності відповідати на ЛГ.

Преовуляторний підйом ЛГ запускає відновлення мейозу в ооциті, розширення кумулюса та перебудову стінки фолікула. Після овуляції лютеїнізовані клітини формують жовте тіло й продукують прогестерон. За настання вагітності ранню підтримку жовтого тіла забезпечує ХГЛ.

Функції у яєчку

ЛГ підтримує синтез тестостерону клітинами Лейдіга. Внутрішньояєчковий тестостерон разом із функцією клітин Сертолі є важливим для сперматогенезу; сироватковий рівень не повністю характеризує локальну андрогенну дію.

Низький тестостерон із високим ЛГ підтримує підозру на первинну недостатність яєчка. Низький тестостерон із низьким або невідповідно нормальним ЛГ спрямовує оцінку до гіпоталамічно-гіпофізарної осі. Підтвердження гіпогонадизму потребує належно виконаних вимірювань і клінічних ознак, а не лише одного числа.

Лабораторна інтерпретація

Референтні інтервали залежать від лабораторного методу. Фізіологічний підйом у середині циклу не слід тлумачити як хворобу, а «нормальний» ЛГ при низькому естрадіолі чи тестостероні може бути невідповідним ситуації.

Співвідношення ЛГ/ФСГ не є діагностичним критерієм СПКЯ. У частини пацієнтів ЛГ підвищений, але його відсутність не виключає синдрому. Діагноз спирається на встановлені клінічні й біохімічні критерії та виключення інших причин.

ЛГ-тести для визначення овуляції

Тест сечі виявляє підйом ЛГ і допомагає передбачити овуляторне вікно. Він не підтверджує розрив фолікула чи якість ооцита. Негативний результат може означати пропущений короткий підйом, невдалий час тестування або відсутність підйому.

За СПКЯ стійко підвищений ЛГ може ускладнювати інтерпретацію. Препарати для лікування безпліддя також здатні впливати на окремі тест-системи. Для клінічного протоколу результат зіставляють з УЗД, прогестероном або іншими даними за показаннями; домашній тест не замінює призначений моніторинг.

ЛГ-активність у стимуляції яєчників

За тяжкого дефіциту ЛГ і ФСГ для фолікулярного росту важлива достатня ЛГ-активність. Можливі рекомбінантний ЛГ у поєднанні з ФСГ або препарати hMG; вибір залежить від стану та характеристик препарату.

У звичайній популяції IVF біологічна потреба у ЛГ не доводить користі його додавання кожному пацієнтові. ESHRE 2025 року умовно розглядає ФСГ з рекомбінантним ЛГ та ФСГ без нього як порівнювані варіанти, зокрема для низьких відповідачів і жінок від 35 років. Переконливої універсальної переваги за живонародженням не встановлено.

Одне низьке значення ЛГ під час супресії не є автоматичним показанням до додаткового препарату. Важливі вихідний діагноз, тип протоколу, фолікулярний ріст і клінічна мета; концентрація гормону сама по собі не є кінцевою ціллю лікування.

ЛГ-подібний сигнал для фінального дозрівання

ХГЛ забезпечує пряму стимуляцію рецептора ЛГ/ХГЛ. Агоніст ГнРГ у придатному протоколі викликає короткий ендогенний підйом ЛГ і ФСГ. Це різні механізми, з різною лютеїновою дією та ризиком OHSS.

Агоністний тригер потребує здатного до відповіді гіпофіза; він не є універсально придатним після тривалої агоністної супресії або при вираженому гіпогонадотропному стані. Тип тригера узгоджують з планом пункції та свіжого або відкладеного перенесення. ЛГ-активність у препараті для росту фолікулів і тригер фінального дозрівання не слід плутати.

Практичне застосування

Перед замовленням аналізу варто сформулювати запит: локалізувати ендокринне порушення, передбачити овуляцію чи перевірити конкретну ситуацію у лікуванні. У результаті зазначають метод, одиниці, фазу циклу й препарати, які можуть вплинути на інтерпретацію.

Зміна ЛГ не пояснює сама по собі невдачу IVF, низький резерв або порушення сперматогенезу. Клінічне рішення має враховувати всю репродуктивну систему та показник, який справді змінює ведення.