Ооцит

Ооцит, яйцеклітина та фолікул

У клінічній мові «ооцит» і «яйцеклітина» часто використовують як синоніми; український варіант «овоцит» позначає ту саму клітину. Біологічно слово «ооцит» охоплює кілька стадій дозрівання, тому в лабораторному описі потрібно зазначати конкретну стадію.

Фолікул — комплекс ооцита та соматичних клітин яєчника. Ооцит не є фолікулом, а число антральних фолікулів не дорівнює числу зрілих яйцеклітин, які буде отримано під час пункції. Кумулюс-ооцитарний комплекс (COC) включає ооцит і навколишні клітини кумулюса.

Будова

Ооцит — велика клітина з вираженим цитоплазматичним об’ємом. Її будова забезпечує не лише участь у заплідненні, а й підтримку початкового розвитку ембріона.

Оогенез і мейотичні зупинки

Оогонії походять із первинних статевих клітин. Ще до народження частина клітин вступає в мейоз і стає первинними ооцитами. Після реплікації ДНК вони зупиняються у профазі I, переважно на стадії диплотени, у так званому диктіатному стані. Ця зупинка може тривати десятиліттями.

У фолікулі, здатному до овуляції, сигнал лютеїнізувального гормону (ЛГ) запускає відновлення мейозу. Після завершення першого поділу утворюються вторинний ооцит і перше полярне тільце. Вторинний ооцит переходить у метафазу II й знову зупиняється.

Зазвичай саме клітина на стадії MII овулює. Запліднення викликає активацію ооцита, завершення другого поділу мейозу та виділення другого полярного тільця. Надалі формуються материнський і батьківський пронуклеуси зиготи.

GV, MI та MII: що означає зрілість

В ембріологічній лабораторії стадію ядерного дозрівання встановлюють за доступними морфологічними ознаками. Після видалення клітин кумулюса можна оцінити наявність гермінального пухирця або першого полярного тільця.

n означає число наборів хромосом, а C — відносну кількість ДНК. Гаплоїдний ооцит MII має подвоєний вміст ДНК щодо гаплоїдного сперматозоїда: сестринські хроматиди ще не розділилися.

Перше полярне тільце не гарантує завершеної організації веретена MII, нормальної кількості хромосом або повної цитоплазматичної зрілості. Ядерне дозрівання та розвиткова компетентність пов’язані, але не тотожні.

Кількість, якість і вікові зміни

Під «якістю ооцита» зазвичай мають на увазі здатність до нормального запліднення та подальшого розвитку. Це узагальнене поняття, а не один лабораторний показник. АМГ і AFC відображають переважно кількісну складову оваріального резерву; вони не визначають хромосомний статус окремої клітини.

З віком змінюються механізми точного розподілу хромосом, зокрема збереження зв’язку між ними та робота веретена поділу. Це підвищує ризик анеуплоїдії. Водночас вік не дозволяє встановити результат для конкретного ооцита до його подальшого розвитку.

У клінічній практиці виходять із переважно пренатального формування запасу ооцитів. Дослідження людської кори яєчника не підтвердили існування клінічно придатного пулу оогоніальних стовбурових клітин, який забезпечував би відновлення цього запасу. «Омолодження яєчників» не слід подавати як доведений спосіб утворення нових яйцеклітин.

Ооцит у програмі IVF/ICSI

Оваріальна стимуляція підтримує ріст кількох фолікулів доступної когорти, а не створює нові ооцити. Тригер фінального дозрівання і час пункції фолікулів узгоджують із протоколом, відповіддю яєчників та ризиком ускладнень.

Після отримання COC лабораторія забезпечує ідентифікацію, простежуваність і контроль умов роботи. Для ICSI клітини кумулюса видаляють і визначають зрілість; ін’єкцію зазвичай проводять в ооцит MII. При звичайному IVF ооцит інсемінують сперматозоїдами в оточенні клітин кумулюса.

У звіті потрібно розмежовувати кількість отриманих ооцитів, кількість MII, нормально запліднених клітин та сформованих бластоцист. Зниження числа на кожному наступному етапі має різні можливі причини й не повинно автоматично приписуватися «поганій якості яйцеклітин».

Морфологічні особливості ооплазми, оболонки та полярного тільця документують за стандартизованими критеріями. Поодинока нетипова ознака часто має обмежену прогностичну цінність; рішення щодо використання клітини не слід зводити до суб’єктивної оцінки її вигляду.

Кріоконсервація та дозрівання in vitro

Вітрифікація ооцитів використовується для збереження фертильності за медичними та іншими показаннями. Прогноз залежить, зокрема, від віку на момент отримання клітин, кількості збережених зрілих ооцитів та результатів подальших лабораторних етапів. Збережені клітини дають майбутню репродуктивну можливість, але не гарантують живонародження.

Дозрівання ооцитів in vitro (IVM) означає досягнення зрілості поза організмом. Запланована програма IVM і додаткове культивування незрілих клітин після стимульованого циклу — різні клінічні ситуації. Поява полярного тільця під час культивування сама по собі не доводить, що розвитковий потенціал став еквівалентним потенціалу ооцита, який дозрів in vivo.