Антимюллерів гормон (АМГ; AMH)

Репродуктивна медицина

Назва пов’язана з мюллеровими, або парамезонефральними, протоками.

English: anti-Müllerian hormone (AMH); Müllerian-inhibiting substance

Deutsch: Anti-Müller-Hormon (AMH)

Зміст статті

Визначення

Антимюллерів гормон — глікопротеїн родини TGF-β, який у яєчниках секретують гранульозні клітини фолікулів, що ростуть. У репродуктивній медицині концентрацію АМГ використовують насамперед для оцінки оваріального резерву та прогнозу відповіді на стимуляцію; вона не є прямим показником якості ооцитів або шансів природного зачаття.

Біологічна роль

У яєчнику основним джерелом АМГ є преантральні та малі антральні фолікули. Секреція змінюється з їхнім розвитком і зменшується на пізніших етапах дозрівання. Примордіальні фолікули не є основним безпосереднім джерелом циркулюючого АМГ; тому аналіз відображає активну популяцію фолікулів, а не підраховує весь запас ооцитів.

АМГ взаємодіє зі специфічною рецепторною системою, що включає AMHR2. Експерименти на мишах показали його участь в обмеженні залучення примордіальних фолікулів до росту. Такі дані пояснюють локальну регуляторну функцію гормону, але не доводять, що підвищення АМГ препаратами відновить резерв у людини.

У плода чоловічої статі АМГ секретують клітини Сертолі. Він забезпечує регресію мюллерових проток, із яких за інших умов розвиваються маткові труби, матка та верхня частина піхви. Ця ембріональна функція пояснює назву гормону й відрізняється від його застосування як оваріального маркера.

АМГ використовують також у спеціалізованій дитячій ендокринології для оцінки функції клітин Сертолі та окремих порушень статевого розвитку. Жіночі репродуктивні референтні інтервали не придатні для таких ситуацій.

Вимірювання та одиниці

АМГ визначають у крові імунохімічними методами. У бланку важливі одиниці, аналітична платформа, референтні інтервали й нижня межа кількісного визначення. Автоматизація підвищує відтворюваність аналізу, але не робить результати різних систем взаємозамінними.

ПараметрПрактичне значення
ОдиниціНайчастіше нг/мл або пмоль/л. 1 нг/мл приблизно відповідає 7,14 пмоль/л; 1 мкг/л дорівнює 1 нг/мл.
Метод аналізуМіж платформами можуть бути систематичні відмінності навіть при високій кореляції результатів.
Референтний інтервалЗалежить від популяції та методики. Межа для прогнозу відповіді на IVF не тотожна межі для оцінки полікістозної морфології яєчників.
ДинамікаПорівняння бажано проводити в тих самих одиницях і за тим самим методом; зміна платформи може імітувати біологічну зміну.

Перерахунок одиниць не усуває різниці калібрування. Наприклад, число в пмоль/л буде приблизно в сім разів більшим, ніж у нг/мл, але це не означає вищого резерву. Результат нижче межі кількісного визначення також не означає доведеної повної відсутності фолікулів.

День циклу та чинники впливу

Для стандартної оцінки АМГ зазвичай не потрібен певний день менструального циклу. Проте відносна стабільність не означає повної незмінності: описані внутрішньоциклові й міжциклові коливання. Неочікуваний результат оцінюють разом з анамнезом та УЗД, а не автоматично називають швидким виснаженням яєчників.

З віком середні концентрації АМГ знижуються, але між людьми одного віку існує значна варіабельність. Гормональна контрацепція може тимчасово знижувати показник. У дослідженні тривалого приймання комбінованих контрацептивів АМГ та AFC зростали після припинення лікування й стабілізувалися приблизно через два місяці; це не універсальний термін для всіх препаратів і клінічних ситуацій.

Операції на яєчниках, зокрема з приводу ендометріом, і гонадотоксичне лікування можуть змінювати резерв. Тому важливо знати, коли відносно втручання отримано зразок. Повторний аналіз обґрунтований, якщо є сумнів у достовірності або його результат змінить рішення; щомісячне «стеження за запасом» зазвичай не додає корисної інформації.

АМГ перед IVF

У програмі IVF АМГ допомагає прогнозувати низьку або високу кількісну відповідь на гонадотропіни. Його інтерпретують разом із кількістю антральних фолікулів — AFC, віком і попередньою відповіддю на стимуляцію. Лікувальний протокол має враховувати не лише очікуваний вихід ооцитів, а й безпеку.

Високий АМГ може вказувати на ризик надмірної відповіді та синдрому гіперстимуляції яєчників. Це дає підстави планувати профілактику відповідно до всього профілю ризику. Саме число не означає, що синдром обов’язково виникне.

Низький АМГ може означати меншу кількість отриманих ооцитів і доступних ембріонів. Він не доводить відсутності шансів і не є самостійною підставою для відмови в лікуванні. Підвищення дози стимуляції не поповнює запас фолікулів.

АМГ не визначає хромосомний статус ооцита або ембріона. Більша кількість ооцитів може збільшити кількість можливостей у межах лікування, але «високий резерв» і «висока якість» описують різні властивості.

Природне зачаття та репродуктивне планування

АМГ не перевіряє прохідність труб, овуляцію в конкретному циклі, функціональну здатність сперматозоїдів або стан порожнини матки. Тому нормальний результат не виключає безпліддя, а низький не встановлює його.

У проспективному дослідженні жінок 30–44 років без відомого безпліддя низький АМГ не був пов’язаний із нижчою скоригованою ймовірністю зачаття протягом 6 або 12 циклів. Це обмежує використання аналізу як скринінгового «тесту фертильності», але не скасовує його ролі при плануванні стимуляції.

Один результат не дозволяє точно визначити «біологічний вік» яєчників, кількість років до останньої можливості зачаття або персональну дату менопаузи. Статистичні зв’язки на рівні популяції не перетворюються автоматично на точний прогноз для конкретної людини.

При плануванні кріоконсервації ооцитів АМГ допомагає обговорити очікувану кількість клітин і можливість кількох циклів. Рішення має враховувати репродуктивні плани й вік на момент отримання ооцитів; сприятливий АМГ не є гарантією майбутнього живонародження.

Застосування при СПКЯ та POI

Синдром полікістозних яєчників

При СПКЯ концентрація АМГ часто підвищена через особливості популяції малих фолікулів. За міжнародною настановою 2023 року в дорослих АМГ може замінювати ультразвукову оцінку полікістозної морфології в межах діагностичного алгоритму. Потрібні відповідні методу й популяції пороги.

АМГ не є самостійним тестом СПКЯ. Діагноз потребує оцінки інших критеріїв і виключення альтернативних причин. В підлітків АМГ не рекомендований для встановлення діагнозу; одночасне використання АМГ та УЗД лише для підтвердження того самого морфологічного критерію може підвищувати ризик надмірної діагностики.

Передчасна недостатність яєчників

Для POI АМГ не є первинним діагностичним тестом. Основу становлять порушення циклу та підвищення ФСГ за критеріями настанови; у неоднозначній ситуації АМГ може бути допоміжним. Низький результат у людини з регулярними циклами не дорівнює діагнозу POI.

Послідовність інтерпретації

  1. Визначити клінічне запитання: прогноз відповіді на стимуляцію, діагностичний алгоритм СПКЯ чи інша спеціалізована задача.
  2. Перевірити вимірювання: одиниці, метод, референтні межі та зіставність із попередніми аналізами.
  3. Уточнити контекст: вік, регулярність циклу, препарати, операції та гонадотоксичне лікування.
  4. Зіставити з AFC і анамнезом: виражена невідповідність потребує пояснення, а не усереднення двох чисел.
  5. Сформулювати рішення: що результат змінює в плані обстеження, стимуляції або консультування.

У висновку доцільно описувати очікувану кількісну відповідь та її невизначеність. Категоричні твердження «яйцеклітини закінчилися» або «вагітність гарантована» не випливають із концентрації АМГ.

Чи потрібно «підвищувати АМГ»

Метою лікування є релевантний клінічний результат, а не збільшення лабораторного числа. Вища концентрація після зміни препаратів або між циклами не доводить відновлення примордіального пулу.

Для додаткових процедур і засобів, які пропонують як «відновлення яєчників», потрібні докази впливу на отримання придатних ооцитів, живонародження та безпеку. Зокрема, внутрішньооваріальне введення збагаченої тромбоцитами плазми не є стандартною терапією для низького АМГ. Невизначеність доказів слід обговорювати до застосування втручання.

Джерела

Джерела: 15

Настанови та публікації, використані під час підготовки статті.

Показати всі джерела (15)Згорнути список джерел