Фолікулостимулювальний гормон (ФСГ)

Фізіологія та регуляція

ФСГ складається з α- та β-субодиниць; β-субодиниця визначає його гормональну специфічність. Він зв’язується з рецептором ФСГ на клітинній мембрані й активує внутрішньоклітинні сигнальні шляхи. Це переважно дія на соматичні клітини статевої залози, які створюють умови для розвитку гамет.

Секрецію контролюють ГнРГ, статеві стероїди та система інгібін–активін–фолістатин. Інгібін пригнічує ФСГ, активін сприяє його синтезу, а фолістатин зв’язує активін і обмежує його дію. Тому рівень ФСГ відображає регуляторну систему, а не лише кількість фолікулів.

Дія у яєчнику

ФСГ стимулює проліферацію гранульозних клітин, ароматазну активність та утворення естрадіолу з андрогенів, які продукують клітини теки. Співпраця ФСГ і ЛГ лежить в основі двоклітинної моделі стероїдогенезу.

Зростання ФСГ на початку циклу підтримує доступну антральну когорту. Надалі домінантний фолікул продовжує ріст за нижчого рівня ФСГ, тоді як більшість інших зазнає атрезії. Екзогенний ФСГ при стимуляції яєчників підтримує більше фолікулів, але не створює нових ооцитів із невидимого резерву.

ФСГ не є звичайним тригером фінального дозрівання. Овуляторний сигнал і завершальні процеси дозрівання пов’язані насамперед з ЛГ або відповідною ЛГ-подібною стимуляцією.

Дія у яєчку

ФСГ діє на клітини Сертолі та підтримує середовище для сперматогенезу. Повноцінна продукція сперматозоїдів також потребує достатньої внутрішньояєчкової андрогенної дії, яку забезпечує ЛГ-залежна функція клітин Лейдіга.

Пошкодження сперматогенного епітелію й зменшення інгібінового зворотного зв’язку можуть супроводжуватися підвищенням ФСГ. Нормальний рівень не виключає порушення сперматогенезу; високий не доводить абсолютної відсутності сперматозоїдів у всій тканині яєчка.

Як вимірюють та інтерпретують ФСГ

Зазвичай досліджують сироватку або плазму за лабораторним протоколом. Референтний інтервал залежить від методу, віку, статі, фази циклу та гормонального лікування. Значення оцінюють з ЛГ і відповідним статевим стероїдом — естрадіолом або тестостероном.

За аменореї спочатку виключають вагітність і з’ясовують мету дослідження. ФСГ не слід інтерпретувати як ізольовану «оцінку репродуктивного віку» без анамнезу. Невідповідність результату клінічній картині може вимагати повторення й обговорення з лабораторією.

ФСГ та оваріальний резерв

Базальний ФСГ у регулярному циклі для оцінювання резерву традиційно визначають у ранню фолікулярну фазу, приблизно на 2–4-й день, разом з естрадіолом. Передчасне підвищення естрадіолу може пригнічувати ФСГ і маскувати очікуване зростання.

Показник має міжциклову варіабельність та обмежену чутливість. AMH й AFC краще прогнозують кількість ооцитів при стимуляції; жоден із них не вимірює безпосередньо якість окремого ооцита. Нормальний базальний ФСГ не спростовує низьких AMH/AFC, а підвищення не є автоматичною підставою відмовляти в IVF.

ФСГ не дає надійного індивідуального прогнозу природного зачаття або точної дати менопаузи. Його зменшення під дією естрогенів чи іншого лікування не означає відновлення фолікулярного пулу.

ФСГ у діагностиці POI

Передчасна недостатність яєчників (POI) — окремий клінічний стан до 40 років, а не синонім низького резерву. Міжнародне керівництво 2024 року, представлене ASRM як документ 2025 року, поєднує порушення циклу щонайменше чотири місяці з ФСГ понад 25 МО/л.

За діагностичної невизначеності ФСГ повторюють через 4–6 тижнів. Для цієї мети не потрібно прив’язувати аналіз до конкретного дня циклу. Гормональна терапія може приховувати порушення циклу та знижувати ФСГ; її враховують перед встановленням діагнозу. Один показник без відповідної клінічної картини не є діагнозом POI.

ФСГ як препарат

Рекомбінантні та очищені сечові препарати ФСГ застосовують для фолікулярної стимуляції. Схема залежить від показання: індукції овуляції, IVF або збереження фертильності. Препарати, форми введення та одиниці дозування мають бути точно визначені; змінювати їх лише за однаковою назвою класу небезпечно.

За прогнозованої низької відповіді підвищення дози понад рекомендовані межі не має доведеної користі для живонародження. За високої відповіді надмірна доза може збільшити ризик OHSS. Рішення спирається на резерв і фактичну відповідь, а не на бажання «підняти ФСГ до цільового числа».

У чоловіків з гіпогонадотропним гіпогонадизмом ФСГ використовують для індукції сперматогенезу разом з відповідною ЛГ-подібною підтримкою, зазвичай ХГЛ. Ефект оцінюють за спермограмою протягом місяців. Застосування при інших формах безпліддя потребує окремого обґрунтування.