Акушерство та гінекологія
English: uterus; womb
Deutsch: Uterus; Gebärmutter
Зміст статті
- 1. Визначення
- 2. Ембріологія
- 3. Анатомія та топографія
- 4. Зв’язки та підтримувальний апарат
- 5. Гістологія
- 6. Кровопостачання, лімфовідтік та іннервація
- 7. Фізіологія
- 8. Обстеження
- 9. Клінічне значення
- 10. Значення для репродуктивної медицини
- 11. Три ключові положення
- 12. Перевірте себе
- 13. Пов’язані статті
- 14. Джерела
Визначення
Матка (uterus) — порожнистий м’язовий орган малого таза, у якому відбуваються імплантація ембріона та розвиток вагітності. Її слизова оболонка зазнає циклічних гормональних змін, а м’язова стінка забезпечує скорочення під час менструації, пологів і післяпологового гемостазу.
Для швидкої орієнтації: матка розташована між сечовим міхуром і прямою кишкою; має дно, тіло, перешийок та шийку. Основні оболонки тіла — ендометрій, міометрій і периметрій. Розміри та положення залежать від віку, пологів, гормонального стану й наповнення сусідніх органів.
Ембріологія
Тіло та шийка матки формуються зі злитих каудальних відділів парамезонефральних, або мюллерових, проток. Незлиті краніальні відділи дають початок матковим трубам. Після злиття проток має зникнути перегородка між ними, утворюючи спільну порожнину.
Порушення закладки, злиття та резорбції перегородки мають різні наслідки. Однорога, подвійна, дворога матка й матка з перегородкою не є синонімами. Для їх розмежування оцінюють і порожнину, і зовнішній контур дна; зображення лише порожнини може бути недостатнім. За окремих аномалій перевіряють також сечовидільну систему.
Анатомія та топографія
| Відділ | Анатомічна характеристика | Практичне значення |
|---|---|---|
| Дно — fundus uteri | Частина вище місць входження маткових труб | Зовнішній контур важливий при класифікації вроджених аномалій |
| Тіло — corpus uteri | Основна м’язова частина; містить порожнину матки | Ділянка циклічних змін ендометрію, імплантації та росту вагітності |
| Перешийок — isthmus uteri | Вузький перехід між тілом і шийкою | Бере участь у формуванні нижнього сегмента під час вагітності |
| Шийка — cervix uteri | Нижній відділ із шийковим каналом | Сполучення з піхвою; бар’єрна функція та роль у пологах |
Порожнина тіла матки на фронтальному зрізі приблизно трикутна: у верхніх кутах відкриваються маткові труби, внизу вона переходить у канал шийки. Порожнина — простір усередині органа, а не вся його стінка; це розрізнення визначає можливості гістероскопії та ультразвукового дослідження.
Спереду від матки лежить сечовий міхур, ззаду — пряма кишка; латерально проходять судини й сечоводи. Очеревина утворює міхурово-маткову та прямокишково-маткову заглибини. Остання, дугласів простір, прилягає до заднього склепіння піхви; в ній можуть накопичуватися рідина або кров.
Антеверсія означає нахил матки вперед відносно осі піхви; антефлексія — вигин тіла вперед відносно шийки. Ретроверсія та ретрофлексія описують інший напрямок цих співвідношень. Рухома матка, нахилена назад, часто є нормальною анатомічною варіацією. Біль, фіксація або деформація потребують оцінки причин, а не лікування самої назви положення.
Зв’язки та підтримувальний апарат
Підтримку забезпечують сполучнотканинні структури таза разом із м’язами тазового дна, насамперед комплексом levator ani. Кардинальні та крижово-маткові зв’язки підтримують шийку й верхню частину піхви. Круглі зв’язки сприяють збереженню нахилу матки вперед і проходять через пахвинні канали.
Широка зв’язка — подвійна складка очеревини, пов’язана з маткою, трубами та яєчниками. Вона є анатомічним шляхом для прилеглих структур, але її не слід вважати головною механічною опорою матки. Порушення апікальної підтримки та функції тазового дна може призвести до пролапсу.
Гістологія
| Оболонка | Будова | Функція |
|---|---|---|
| Ендометрій | Одношаровий циліндричний епітелій, залози та строма; базальний і функціональний шари | Циклічне оновлення, рецептивність і децидуальна реакція |
| Міометрій | Переплетені пучки гладких м’язових клітин із судинами та сполучною тканиною | Розтягнення під час вагітності й координовані скорочення |
| Периметрій | Серозний покрив на поверхнях, вкритих очеревиною | Зменшення тертя; на невкритих ділянках зовні лежить сполучна тканина |
Функціональний шар ендометрію переважно відторгається під час менструації; базальний зберігається та забезпечує відновлення слизової. Детальні циклічні зміни описано в статті Ендометрій. Міометрій не відторгається разом із менструальною кров’ю. Аденоміоз означає наявність ендометріальних залоз і строми в міометрії; міома є пухлиною гладком’язової тканини.
Кровопостачання, лімфовідтік та іннервація
Основне артеріальне живлення надходить із маткових артерій, зазвичай гілок внутрішніх клубових артерій, із додатковими анастомозами з яєчниковими артеріями. Яєчникові артерії походять від черевної аорти. Біля шийки маткова артерія проходить над сечоводом: це важливе співвідношення при гістеректомії та контролі кровотечі.
У стінці артеріальні гілки переходять у дугові та радіальні судини; слизову живлять базальні й спіральні артеріоли. Венозний відтік відбувається через маткове сплетення переважно до внутрішніх клубових вен. Дно має лімфатичні шляхи до парааортальних вузлів, а також уздовж круглої зв’язки до пахвинних; тіло й шийка пов’язані з тазовими групами вузлів. Це мережа сполучених шляхів, а не один ізольований басейн.
Вегетативні волокна надходять через нижнє підчеревне та матково-піхвове сплетення; парасимпатичні — з тазових нутрощевих нервів S2–S4. Вісцеральна чутливість пояснює можливість відбитого болю. Скоротливість регулюють також місцеві медіатори й гормони; її не можна пояснити лише дією одного відділу вегетативної нервової системи.
Фізіологія
Естрогени стимулюють проліферацію ендометрію. Після овуляції прогестерон жовтого тіла сприяє секреторній перебудові та підготовці слизової до імплантації. Якщо вагітність не підтримує жовте тіло, зниження гормональної підтримки запускає запальні, судинні й протеолітичні процеси менструального відторгнення. Менструація не зводиться лише до механічного розриву судин.
Під час вагітності міометрій збільшується завдяки росту та перебудові м’язових клітин, а ендометрій зазнає децидуалізації. Плацента формується у взаємодії материнських тканин із трофобластом. Ближче до пологів підвищується збудливість міометрію та узгодженість скорочень; після народження плаценти скорочення м’язових пучків стискає судини плацентарної ділянки.
Обстеження
Бімануальне дослідження допомагає оцінити положення, рухомість, орієнтовні розміри й болючість матки. УЗД, часто трансвагінальне за згодою пацієнтки та клінічною доцільністю, характеризує ендометрій, міометрій і придатки. Вибір доступу залежить також від віку, симптомів та прийнятності процедури.
Тривимірне УЗД або МРТ можуть уточнювати аномалії та складну анатомію. Соногістерографія деталізує внутрішньопорожнинні утворення; гістероскопія дає прямий огляд порожнини й можливість прицільного втручання. Вона не оцінює всю товщу міометрію чи яєчники. Біопсію ендометрію виконують за показаннями; одного нормального УЗД недостатньо для виключення всіх причин кровотечі.
Клінічне значення
Локалізація процесу допомагає звузити диференційну діагностику: поліп і синехії стосуються порожнини, міома та аденоміоз — переважно стінки, патологія шийки може спричиняти контактну кровотечу. Субмукозна міома з деформацією порожнини має інше значення для фертильності, ніж невеликий субсерозний вузол.
Кровотеча після менопаузи, значна гостра кровотеча, біль із гарячкою або біль при можливій вагітності потребують своєчасної клінічної оцінки. У репродуктивному віці тест на вагітність є важливою частиною оцінки кровотечі та тазового болю. Анатомічна знахідка не завжди пояснює симптоми; оцінюють також інфекційні, урологічні й кишкові причини.
Значення для репродуктивної медицини
При перенесенні ембріона враховують напрямок шийкового каналу й порожнини, щоб провести катетер без зайвої травматизації. Саме положення матки не визначає здатність до вагітності. Оцінка порожнини, міометрію та ендометрію дає різну інформацію; жоден окремий показник не є універсальним тестом «готовності матки».
Виявлення аномалії, міоми чи аденоміозу потребує рішення з урахуванням типу ураження, симптомів і репродуктивного анамнезу. Анатомічна варіація сама по собі не означає, що перед ДРТ потрібна операція.
Три ключові положення
- Матка має порожнину й кілька оболонок із різними функціями.
- Маткова артерія проходить над сечоводом; підтримка матки залежить від зв’язок і тазового дна.
- Положення матки та її здатність підтримувати вагітність — різні характеристики.
Перевірте себе
1. Який шар матки відторгається під час менструації?
Переважно функціональний шар ендометрію; базальний шар зберігається.
2. Чим антефлексія відрізняється від антеверсії?
Антефлексія описує вигин тіла відносно шийки; антеверсія — нахил матки відносно осі піхви.
3. Чи дає гістероскопія повну оцінку міометрію?
Ні. Вона оглядає порожнину; стінку та зовнішній контур оцінюють методами візуалізації.
Джерела
Джерела: 8
Настанови та публікації, використані під час підготовки статті.
Літературу перевірено: 07.10.2026.
- DocCheck Flexikon. Uterus. Орієнтир для структури та тематичного охоплення.
- University of Leeds. The Histology Guide: Uterus.
- Duke University. Histology: Female Reproductive System.
Показати всі джерела (8)Згорнути список джерел
- UNSW Embryology. Uterus Development.
- StatPearls. Anatomy, Abdomen and Pelvis: Uterine Arteries. NCBI Bookshelf.
- StatPearls. Anatomy, Abdomen and Pelvis: Uterus. NCBI Bookshelf.
- ASRM. Fertility evaluation of infertile women: a committee opinion. 2021.
- Endotext. The Normal Menstrual Cycle and the Control of Ovulation.
