Яєчник

Ембріологія та оогенез

Яєчники розвиваються в ділянці статевих валиків, куди мігрують первинні статеві клітини. Соматичні клітини формують підтримувальні структури гонади. Під час розвитку яєчники зміщуються до таза, зберігаючи зв’язок із судинами, що походять із черевної ділянки.

Оогонії розмножуються переважно внутрішньоутробно. Ооцити вступають у мейоз і зупиняються в профазі першого поділу; навколо них утворюється запас примордіальних фолікулів. Для клінічної фізіології цей запас розглядають як обмежений: щомісячне дозрівання фолікулів не означає утворення нового запасу яйцеклітин.

Перед овуляцією під впливом піку ЛГ ооцит відновлює мейоз, завершує перший поділ і зазвичай зупиняється в метафазі другого. Саме зрілий ооцит на стадії MII придатний до запліднення. Завершення другого поділу відбувається після активації ооцита при заплідненні; ядерна зрілість не гарантує подальшого розвитку ембріона.

Анатомія та топографія

Яєчник лежить у малому тазі поблизу бокової стінки, часто в ділянці яєчникової ямки. Його положення варіює, зокрема після вагітностей і за наявності спайок. Орган має медіальну й латеральну поверхні, трубний і матковий кінці, вільний та брижовий краї. Через ворота на брижовому краї входять судини й нерви.

Сечовід проходить поблизу судинної ніжки; його положення необхідно враховувати під час операцій на придатках. Яєчник є внутрішньоочеревинним органом, але його вільна поверхня вкрита спеціалізованим поверхневим епітелієм, а не типовою серозною оболонкою, як більшість інших внутрішньоочеревинних органів.

Гістологія та фолікули

Зовні лежить поверхневий епітелій, зазвичай одношаровий кубічний або сплощений, під ним — білкова оболонка зі сполучної тканини. Історична назва «зародковий епітелій» не означає, що він утворює ооцити. Кіркова речовина містить фолікули, стромальні клітини, жовті й білі тіла; мозкова — пухку сполучну тканину, великі судини та нерви.

Назви «вторинний» і «третинний» фолікул у різних підручниках можуть означати різні стадії; надійніше уточнювати наявність антрума та клітинну будову. Більшість фолікулів зазнає атрезії, а не овулює. Фолікулярний розвиток починається задовго до циклу, у якому фолікул стає домінантним.

Кровопостачання, лімфовідтік та іннервація

Яєчникова артерія відходить від черевної аорти й проходить у підвішувальній зв’язці. Додаткове живлення забезпечують гілки маткової артерії; між ними є анастомози. Праворуч яєчникова вена впадає переважно в нижню порожнисту вену, ліворуч — у ліву ниркову.

Основний лімфатичний відтік спрямований уздовж яєчникових судин до поперекових, зокрема парааортальних, вузлів; існують також тазові шляхи. Вегетативні нерви надходять через яєчникове сплетення із симпатичними волокнами та вісцеральними аферентами. Походження судин і лімфатичних шляхів пояснює, чому орган таза має важливі зв’язки з верхніми відділами черевної порожнини.

Фізіологія та гормональна регуляція

Пульсуюче виділення гонадоліберину гіпоталамусом керує секрецією ФСГ та ЛГ гіпофізом. Ранні етапи росту фолікулів значною мірою залежать від місцевих сигналів; для подальшого дозрівання антральних фолікулів важлива підтримка гонадотропінами.

Модель «дві клітини — два гонадотропіни» описує співпрацю теки й гранульози: ЛГ стимулює утворення андрогенів у клітинах теки, а ФСГ активує ароматазу гранульози, яка перетворює ці попередники на естрогени. У преовуляторному фолікулі гранульоза набуває також рецепторів до ЛГ.

Естрадіол та інгібіни беруть участь у зворотному зв’язку з гіпофізом. Тривале достатнє підвищення естрадіолу наприкінці фолікулярної фази змінює характер зворотного зв’язку та сприяє піку ЛГ. Він запускає відновлення мейозу, розрив фолікула й лютеїнізацію. Овуляція не обов’язково відбувається на 14-й день кожного циклу.

Жовте тіло продукує насамперед прогестерон, а також естрадіол та інгібін A. За вагітності хоріонічний гонадотропін підтримує його функцію на ранньому етапі. Без цієї підтримки жовте тіло регресує, залишаючи сполучнотканинне біле тіло. АМГ утворюється переважно гранульозою преантральних і малих антральних фолікулів та відображає інший аспект функції яєчника, ніж прогестерон.

Зміни протягом життя

У дитинстві більшість фолікулів перебуває у спочивальному стані, хоча їхній ріст і атрезія не припиняються. Після активації гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової осі в пубертаті встановлюються циклічні зміни. Частина ранніх менструальних циклів може бути ановуляторною.

З віком зменшується кількість фолікулів, змінюється їхня відповідь на гормональні сигнали та зростає ризик хромосомних порушень ооцитів. Менопауза пов’язана з виснаженням функціонального фолікулярного пулу. Стан після видалення обох яєчників має інший механізм і темп гормональних змін, ніж поступовий природний перехід.

Обстеження

УЗД оцінює розміри, фолікули, жовте тіло та об’ємні утворення. Висновок співвідносять із фазою циклу, віком, симптомами й гормональним лікуванням. Фолікул або жовте тіло не слід автоматично називати патологічною кістою; водночас складне, стійке чи підозріле утворення потребує окремого діагностичного маршруту.

Гормональні аналізи відповідають на різні запитання: прогестерон може допомогти оцінити недавню овуляцію, ФСГ та естрадіол — контекст функції осі, АМГ і кількість антральних фолікулів — очікувану відповідь на стимуляцію. Результат без урахування часу забору, ліків і клінічної задачі легко інтерпретувати помилково.

Клінічне значення

Порушення функції яєчника можуть проявлятися ановуляцією, нерегулярними менструаціями, ознаками надлишку андрогенів або дефіциту естрогенів. Полікістозна морфологія при УЗД сама по собі не встановлює синдром полікістозних яєчників. Передчасна недостатність яєчників також не визначається лише низьким АМГ.

Раптовий однобічний тазовий біль із нудотою або блюванням потребує невідкладної оцінки, зокрема щодо перекруту придатків. Наявність кровоплину на доплерографії не виключає перекруту; це особливо підкреслено в рекомендаціях для підлітків. За гострого болю оцінюють також можливість вагітності, кровотечі та негінекологічні причини.

Яєчникові утворення різняться походженням: функціональні зміни, ендометріоми, герміногенні, стромальні та епітеліальні пухлини потребують різних підходів. Біль або збільшення яєчника не дає змоги визначити тип утворення без належного обстеження.

Значення для репродуктивної медицини

Контрольована стимуляція підтримує ріст кількох доступних фолікулів одного циклу. Під час отримання ооцитів аспірують вміст фолікулів; число фолікулів, отриманих ооцитів та зрілих ооцитів може відрізнятися. Стимуляція не створює нового необмеженого запасу статевих клітин.

АМГ та кількість антральних фолікулів корисні для прогнозу кількісної відповіді. Вони не є прямим тестом якості ооцитів, точним підрахунком усіх залишкових фолікулів або самостійною гарантією природної вагітності. Прогноз визначають разом із віком, анамнезом та іншими чинниками пари.

Три ключові положення

• Яєчник одночасно забезпечує дозрівання ооцитів і гормональну секрецію.
• Тека й гранульоза співпрацюють у синтезі естрогенів під впливом ЛГ та ФСГ.
• АМГ і кількість антральних фолікулів характеризують переважно кількісну відповідь, а не якість ооцитів.

Перевірте себе

Пов’язані статті

• Ооцит
• Овуляція
• Антимюллерів гормон
• Фолікулостимулювальний гормон
• Лютеїнізувальний гормон
• Отримання ооцитів
• Маткова труба